Виховна робота

НАКАЗ № 265 від 02.09.2020 «Про організацію виховної роботи в закладах професійної (професійно-технічної) освіти в 2020/2021навчальному році»

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

З ПИТАНЬ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

                                                                                         

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОЇ РАДИ

НА ДОПОМОГУ ЗАСТУПНИКУ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ

НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ (МАЙСТРУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ)

НА ДОПОМОГУ ВИХОВАТЕЛЮ ГУРТОЖИТКА

 

ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби професійної (професійно-технічної) освіти на 2020/2021 н.р.

У системі освіти України відповідно до статті 76 Закону «Про освіту» діє психологічна служба, що забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів професійної (професійно-технічної) освіти Чернівецької області, соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти. Діяльність психологічної служби у системі освіти України здійснюється практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів/центрів/лабораторій.

Сучасні тенденції розвитку освіти формують загальне спрямування діяльності психологічної служби у системі освіти України.

Психологічна служба покликана навчити як жити в злагоді з самим собою і з іншими, і як вступати в стосунки зі світом, щоб життя приносило задоволення. Тому першочерговим завданням працівників психологічної служби є пошук дієвих засобів і методів профілактичної, корекційної, просвітницької та розвиткової діяльності.

Лише за умови наявності висококваліфікованих фахівців психологічної служби у системі освіти України, які добре розуміють свою місію, глибоко усвідомлюють проблеми сучасної освіти, розмірковують над пошуком шляхів і засобів їх ефективного розв’язання та усвідомлюють свою моральну відповідальність перед майбутніми поколіннями, можна здійснити якісні та результативні реформи.

Напрями діяльності працівників психологічної служби:

діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;

профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;

корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;

навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;

консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;

зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;

просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Розвиток психологічної служби у системі освіти

За результатами аналізу даних ПТО Чернівецької області у 2019-2020 навчальному році кількість фахівців психологічної служби становила 29 осіб. Із них: методисти – 2, практичні психологи – 14, соціальні педагоги – 13 осіб.

За узагальненими даними, що були надані Навчально-методичному центру ПТО Чернівецької області працівниками психологічної служби у 2019-2020 н.р. забезпеченість практичними психологами та соціальними педагогами у закладах освіти на сьогодні має тенденцію до зменшення посад практичних психологів на 1 особу, соціальних педагогів – 2 особи.

Маємо зазначити, що на кінець 2019/2020 н.р. в Чернівецькому професійному машинобудівному ліцеї вакантні посади практичного психолога та соціального педагога, у Чернівецькому професійному ліцеї залізничного транспорту – соціального педагога.

Забезпеченість кабінетами працівників психологічної служби

Забезпеченість кабінетами практичних психологів закладів ПТО Чернівецької області загалом становить: окреме приміщення – 92,9%, суміщені – 7,1%, відсутній кабінет – 0%.

Показник забезпеченості кабінетами соціальних педагогів значно нижчий: окреме приміщення мають – 46,2%, суміщені – 53,8%, відсутній кабінет – 0%.

Отже, керівникам ПТО області у 2020/2021 навчальному році необхідно вжити заходів щодо забезпечення закладів працівниками психологічної служби відповідно до нормативів чисельності та кабінетами.

Діагностична робота

Психодіагностика в системі практичної роботи психолога має свої особливості, чим відрізняється від традиційної дослідницької діагностики. З огляду на широкий спектр функціональних обов’язків та напрямів діяльності практичного психолога, вона має займати не багато часу, бути простою і доступною в обробці та аналізі, а її результати формулюються з використанням ефективно побудувати процес подальшого психолого-педагогічного супроводу.

Практичні психологи у 2019-2020 н.р. діагностували 3618 учасників освітнього процесу, з яких індивідуальною діагностикою було охоплено 209 осіб, а саме: 148 здобувачів освіти, 44 педагогічних працівників та 17 батьків, груповою – 3409 учасників освітнього процесу, з яких  здобувачів освіти – 2939 осіб, педагогічних працівників – 397 осіб, батьків – 73 особи.

Соціальні педагоги у 2019-2020 н.р. діагностували 2352 учасника освітнього процесу, з яких індивідуальною діагностикою було охоплено 160 осіб, а саме: 112 здобувачів освіти, 18 педагогічних працівників та 30 батьків, груповою – 2192 учасника освітнього процесу, з яких  здобувачів освіти – 1968 осіб, педагогічних працівників – 177 осіб, батьків – 47 осіб.

Психодіагностика в діяльності практичного психолога має бути спрямованою на інформаційне та прикладне забезпечення процесу супроводу навчання та розвитку здобувачів освіти. Психодіагностичні дані необхідні:

- для визначення цілей і завдань, стратегій надання підтримки здобувачам освіти, що мають труднощі в навчанні, спілкуванні та психічному здоров’ї;

- для вибору засобів і форм психологічного супроводу здобувачів освіти відповідно до властивих їм особливостей навчання і спілкування.

Психодіагностична діяльність працівника психологічної служби має ґрунтуватися на певних принципах її організації:

1. Відповідність обраного діагностичного підходу, конкретної методики цілям і завданням ефективного супроводу. Тобто методика, яка використовується, має виявляти саме ті психологічні особливості здобувача освіти, знання яких необхідні для побудови ефективної взаємодії з нею, використання ефективних стратегій навчання та розвитку, та надання якісних освітніх послуг.

2. Результати вивчення особливостей розвитку дитини формулюються зрозумілою педагогам і батькам мовою (за винятком особистої інформації).

3. Прогностичність методів, які застосовуються. Результати діагностування дають можливість прогнозувати подальший розвиток психічних функцій, попереджати можливі труднощі.

4. Розвиваючий потенціал методу, тобто можливість отримання розвивального ефекту в процесі самого вивчення та побудови на його основі програм розвитку.

5. Економічність організаційних затрат. Для проведення добирається методика, яка є стислою за змістом, багатофункціональною, яку можна проводити як фронтально, так і індивідуально, вона є легкою в обробці і однозначною в оцінці отриманих даних.

Профілактична робота

Профілактична робота працівників психологічної служби – це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я, попередження неблагополуччя у розвитку особи, групи, суспільства, відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій в освітньому процесі.

Найважливішими напрямами профілактичної роботи в закладі ПТО є:

- профілактика стресових і постстресових станів, пов’язаних із природними та технічними катастрофами;

- попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві, що переживає кризові явища (економічні та політичні кризи, міжетнічні, міжконфесійні конфлікти тощо);

- робота з попередження відхилень у психічному розвитку здобувача освіти, які пов’язані із сімейними проблемами;

- профілактика порушень у психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти;

- профілактика девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія) тощо.

Профілактична робота працівників психологічної служби закладу освіти має бути націлена на створення таких умов навчання та виховання, які б сприяли гармонійному психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти. Такими умовами є:

- увага щодо адаптації до нового життя з його вимогами й труднощами;

- диференціація та індивідуалізація навчання, спрямовані на виявлення інтересів і схильностей кожного здобувача освіти, розвиток його здібностей, творчих можливостей;

- сприятливий психологічний клімат у кожній навчальній групі ПТО.

Спираючись на цьогорічні звітні дані практичних психологів та соціальних педагогів, з’ясовано, що профілактичною (індивідуальною) діяльністю було охоплено 550 здобувачів освіти, 40 педагогічних працівників та 96 батьків, інших законних представників; профілактичною (груповою) – 4571 здобувач освіти, 459 педагогічних працівників та 480 батьків, інших законних представників.

Акцентуємо увагу на збереженні і зміцненні психічного здоров’я учасників освітнього процесу. Взаємовідносини між здобувачами освіти, здобувачами освіти і дорослими в закладі ПТО мають величезний вплив на становлення особистості здобувачів освіти і їх подальшу соціалізацію. Трапляються випадки, коли підтримка дисципліни в групі здійснюється за допомогою тілесних покарань і заходів психічного впливу, що принижують гідність людини. Насильство в закладах освіти має різну природу і характер, проявляється як у формі одноразових насильницьких дій, так і у вигляді постійних знущань, принижень і систематичного цькування (булінг).

Працівники психологічної служби ПТО Чернівецької області прийняли 12 запитів від учасників освітнього процесу щодо питання протидії домашньому насильству. Зокрема, з боку батьків надійшло 6, з боку педагогічних працівників – 6 звернень.

Також, працівники психологічної служби прийняли 38 запитів від учасників освітнього процесу щодо питання протидії булінгу (мобінгу) у закладах ПТО. Зокрема, з боку батьків надійшло 5 звернень, з боку педагогічних працівників – 23, з боку дітей – 7 та з боку інших зацікавлених осіб – 3 звернень.

Незважаючи на масштабність і складність проблеми, система освіти має великі можливості для профілактики насильства. Її професійний і організаційний ресурс, сфера соціального впливу дозволяють здійснювати комплексний і системний вплив на всіх учасників освітнього процесу з метою формування моделі поведінки, заснованої на взаємній повазі та недопущенні насильства в міжособистісних відносинах, спільній діяльності.

Розроблено та затверджено методичні рекомендації для фахівців, які працюють з дітьми та молоддю, щодо проведення інноваційних заходів з метою формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480). Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1GUyUiXyeQr3z6X0MWd7mf2AFVaeGFF5/view

Забезпечено розроблення та затвердження освітніх програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству і проведення в закладах освіти виховної роботи та інформаційно-просвітницьких заходів з батьками та здобувачами освіти із цих питань. Розміщено перелік освітніх програм із питань запобігання та протидії домашньому насильству на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view

Перелік діагностичних методик з виявлення домашнього насильства відносно дітей для використання у своїй діяльності працівниками психологічної служби розміщено за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1PU6kXEiObtVgUSF0ei5hGpWnYWb5TsD0/view

Також перелік професійного інструментарію фахівців психологічної служби системи освіти України (постійно оновлюється та доповнюється) для роботи з цими та іншими категоріями учасників освітнього процесу розміщений на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/

Корисні матеріали щодо запобігання та протидії насильству

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19

2. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1706-18

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

4. Закон України «Про освіту». – Режим доступу: http://zakon3.rada.govua/laws/show/2145-19

5. Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу з цими явищами. – Режим доступу: http://www.coe.int/fr/web/stop-violence-against-women-ukraine/publications/project

6. Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_669

7. Положення про психологічну службу у системі освіти України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18

8. «Нова українська школа»: концептуальні засади реформування середньої школи. – Режим доступу:

https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf

9. Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 № 564/863/945/577.

10. Наказ МОН України від 28.10.2014 № 1/9-557.

11. Лист МОН України від 29.09.2014 № 1/9-498.

12. Лист МОН України від 07.12. 2017 № 2229.

13. Лист МОН України від 02.10.2018 №1 047.

14. Лист МОН України від 20.03.2018 № 1/9-168.

15. Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480.

16. Лист МОН України від 29.01.2019 № 1/11-881.

17. Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 26.03.2018 № 22.1/10-709.

18. Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 29.03.2018 № 22.1/10-817.

Одним із методів роботи з протидії насильства може бути медіація.

Медіація в закладах освіти є найбільш ефективним способом розв’язання конфліктів, оскільки надає здобувачу освіти можливість висловитись і бути почутим, вчить дітей, слухати і поважати інших, запитувати, уточнювати, усвідомлювати свої вчинки і почуття, дозволяє працювати із самим конфліктом, не занурюючись у глибинні психологічні проблеми, забезпечує більш тривалі результати, ніж індивідуальна консультація, чи інші методи розв’язання конфліктів.

У листі МОН від 27.06.2019 № 1/9-414 «Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» (режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1Ap6C0f7v3EkdWcCAnjhe38h5TUh6p-dc/view?fbclid=IwAR17rMpjDcqm9WlSUPc63iKEEJJjqyjwxolBdYAXnACQWbGthyUXIDU8CCk зазначається, що конфлікти між різними учасниками та учасницями освітнього процесу, проблеми цькуваня (булінгу) і насильства в освітньому середовищі найчастіше стають перепоною для формування у здобувачів освіти таких цінностей як толерантність, повага, підтримка, порядність, гармонійне спілкування та співіснування у суспільстві.

Корекційна робота

Корекційна робота в діяльності практичного психолога закладу освіти є найскладнішою і найвідповідальнішою.

Основною метою корекційної роботи зі здобувачами освіти є сприяння їхньому повноцінному психічному та особистісному розвитку.

Корекційна робота зі здобувачами освіти ґрунтується на таких основних принципах:

1. Єдність діагностики і корекції. Корекційній роботі передує діагностика.

2. Діяльнісний принцип корекції. Основним засобом корекційного впливу є взаємодія дорослого і дитини.

3. Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Корекційна робота з дитиною не матиме ефекту за межами зони найближчого розвитку.

4. Спрямованість корекційної роботи «зверху донизу», тобто на створення оптимальних умов для розвитку вищих психічних функцій, які сприятимуть компенсації недоліків елементарних психічних процесів.

5. Принцип нормативності, тобто орієнтація під час проведення корекційної роботи та оцінювання її ефективності на еталони розвитку у певному віковому періоді.

6. Врахування системного характеру психічного розвитку. Корекційна робота спрямовується на усунення причин відхилень у розвитку.

7. Корекційна робота має розпочинатися з тієї «точки», з якої почалися відхилення від оптимальної програми розвитку.

Отже, корекційна робота як напрям діяльності практичного психолога полягає в подоланні визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти; здійсненні психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подоланні різних форм девіантної поведінки тощо.

Корекційна робота практичного психолога спрямована на підвищення загального рівня розвитку здобувача освіти, заповнення прогалин його попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок тощо. У 2019/2020 н.р. практичними психологами корекційною (індивідуальною) роботою було охоплено 32 здобувача освіти, 1 педагогічний працівник та 6 батьків, інших законних представників; корекційною (груповою) роботою охоплено 628 здобувачів освіти, 17 педагогічних працівників та 28 батьків, інших законних представників.

Соціальні педагоги здійснюють розвиткову роботу спрямована на підвищення загального рівня розвитку здобувача освіти. У 2019/2020 н.р. соціальними педагогами розвитковою (індивідуальною) роботою було охоплено 14 здобувачів освіти та 7 батьків, інших законних представників; розвитковою (груповою) роботою охоплено 126 здобувачів освіти та 24 батьків, інших законних представників.

Психологічна служба у системі освіти є важливою складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Особливо ця функція служби важлива в умовах складної соціально-політичної ситуації в країні.

Ефективною формою організації діяльності закладу освіти щодо надання допомоги дітям є проведення психолого-педагогічного консиліуму.

Психолого-педагогічний консиліум дозволяє об’єднати зусилля педагогів, працівників психологічної служби та інших учасників освітнього процесу, які зацікавлені в успішному навчанні і повноцінному розвитку здобувачів освіти, намітити цілісну програму індивідуального супроводу та адекватно розподілити обов’язки і відповідальність за її реалізацію. Будь-які відомості про здобувача освіти та його сім’ю надаються та обговорюються учасниками тільки за тими параметрами, показниками та характеристиками, в яких наявна важлива для роботи консиліуму та супроводження інформація.

Рішеннями консиліуму є рекомендації з розробки комплексної програми супроводження, що узгоджуються з усіма учасниками і є обов’язковими для всіх фахівців, котрі ведуть навчальну, виховну, корекційну та розвиткову роботу зі здобувачами освіти. Рекомендації мають бути занесені в індивідуальну картку здобувача освіти, яку оформляє працівник психологічної служби з перших днів перебування дитини в закладі освіти.

Навчальна діяльність

Одним із напрямів діяльності працівників психологічної служби у системі освіти є навчальна діяльність, яка включає підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу. Навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості.

У закладах освіти цей напрям роботи реалізується працівниками психологічної служби через викладання навчального матеріалу за програмами курсів за вибором, факультативів, гуртків психологічної та соціально-педагогічної спрямованості.

Факультативні та інші заняття і тренінги, що проводять працівники психологічної служби дозволяють сформувати у здобувача освіти навички спілкування з однолітками і дорослими, уміння розв’язувати чи уникати конфліктних ситуацій, адекватно ставитися до збереження власного здоров’я, подолати шкідливі звички, протидіяти насильству, розвинути психологічну культуру здобувачів освіти.

За зведеними даними, що надійшли від працівники психологічної служби ПТО Чернівецької області за 2019/2020 навчальний рік надавали психологічні та соціально-педагогічні послуги усім учасникам освітнього процесу. Фахівці психологічної служби приділяли увагу навчальній діяльності, зокрема, даним напрямом діяльності було охоплено: 1808 здобувачів освіти, 16 педагогічних працівників, 19 батьків та інших законних представників.

Рекомендуємо впроваджувати в освітній процес програми спецкурсів та факультативів, які сприяють формуванню життєвих компетентностей здобувачів освіти.

З метою формування ціннісного ставлення до свого здоров’я та здорового способу життя, відповідального батьківства рекомендуємо програму «Дорослішай на здоров’я» для учнів 9-11 класів (відповідно до листа ІМОЗО МОНУ від 16.08.2017 №21.1/12-Г-579). Методичне забезпечення: посібник «Дорослішай на здоров’я» (навч.-метод. посібн)/ Н.О.Лещук, Ж.В.Савич, О.А.Головцан. – К.,2012. – 214с.

З питань протидії торгівлі людьми, пропонуємо тренінгову програму виховної роботи з учнями 7-11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних закладів освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», (наказ МОНУ від 08.04.16 № 405 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 24.02.2016 р. № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»).

З метою підвищення стійкості до переживання наслідків стресу здобувачами освіти після психотравматичних подій рекомендуємо програму «Кроки до порозуміння» для учнів 10-11 класів.

З метою формування і розвитку навичок конструктивного та позитивного мислення, саморегуляції, рефлексії, цілепокладання та планування, а також сприяння позитивним змінам у поведінці підлітків віком 14-18 років, які перебувають у конфлікті з законом тренінгову програму «Вибір для змін».

З метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків рекомендовано використовувати в освітньому процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» (лист Міністерства освіти і науки України від 28.12.2016 № 1/9-981) та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні» (схвалено для використання Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді МОН пр. № 3 від 04.10.2016). Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться за посиланням: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65.html.

З метою запобігання втягненню дітей у небезпечні квести, підвищенню рівня педагогічної майстерності та компетентності у роботі з дітьми та батьками, в розмовах на такі непрості теми, як цінність людського життя і суїцидальна поведінка, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями: «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення» (схвалені для використання в закладах загальної середньої освіти Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол №3 від 16.06.2017). Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда- Украіна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine.

Кожному закладу освіти рекомендовано продовжити впровадження демократичної культури через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.

Консультування

Консультування у роботі працівників психологічної служби є одним із провідних напрямів роботи. Індивідуальним та груповим консультуванням було охоплено 4152 учасників освітнього процесу, де 2762 осіб проконсультовано у груповій формі, а 1390 респондентів – індивідуально.

Консультування (індивідуальне, групове), здійснюється, зазвичай, за запитом, з тих проблем, які озвучують педагоги, батьки. Особливістю консультування як форми взаємодії між учасниками освітнього процесу є акцент на власну відповідальність того, хто просив про допомогу. Важливою особливістю консультування батьків, наприклад, є неприпустимість «виховних», моралізаторських нот у спілкуванні, оскільки це нівелює саму ідею підтримки та взаємодії у освітньому процесі. Консультації практичного психолога закладу ПТО з освітніх питань мають на меті допомогти батькам краще зрозуміти причини особливостей поведінки дитини, знайти з нею спільну мову, зрозуміти її потреби і вирішити конфліктні ситуації, навчитися підтримувати дитину.

Батьки (опікуни) можуть звернутись до працівника психологічної служби закладу освіти із проханням про надання психолого-педагогічного висновку щодо стану дитини (здобувача освіти, вихованця). Найчастіше таке трапляється у випадках судового вирішення сімейних конфліктів (розлучення батьків, встановлення опікунства тощо). Аби уникнути непорозумінь та некоректного використання психолого-педагогічної документації поза закладом освіти, обов’язково необхідно офіційно оформити такий висновок, вказуючи предмет обстеження (емоційний стан учасника освітнього процесу, особливості розвитку тощо), діагностичні методики, які було використано під час обстеження (із вказуванням основних результатів діагностики), висновок про стан дитини та рекомендації батькам (чи особам, що їх заміняють) щодо умов для успішного розвитку та комфортного емоційного стану дитини. Висновок підписує практичний психолог, який проводив діагностику, у разі необхідності класний керівник (вихователь) та директор закладу освіти. Варто пам’ятати, батьки доглядають за дитиною та виховують її з огляду на власний досвід та розуміння цього процесу. Інколи вони можуть помилятись, або не бачити певних вад свого батьківського впливу. Відтак, працівник психологічної служби повинен бути максимально коректним у висловленні зауважень (якщо такі мають місце), рекомендацій щодо корекції батьківської поведінки по відношенню до дитини. Якщо мова йде про необхідність проведення корекційної (розвиткової) роботи зі здобувачем освіти, батьки мають бути поінформовані про програму цієї роботи та залучені до неї в першу чергу.

Зв’язки з громадськістю

Стосовно діяльності психологічної служби щодо зав’язків із громадськістю маємо зазначити, що у 2019-2020 навчальному році практичні психологи та соціальні педагоги надали послуги 1780 особам.

Робота фахівця психологічної служби спрямована, в першу чергу, на батьків, оскільки вони є основним соціальним середовищем, з якого діти черпають зразки поведінки. Важливо пам’ятати, батьки – партнери психологічної служби, закладу освіти, а не об’єкти виховання.

Відтак, тональність спілкування, форми та методи мають бути підібрані коректно, створюючи атмосферу партнерства. Завдання працівника психологічної служби створити умови для рівного розвитку всіх здобувачів освіти, без винятку та залучення батьків до освітнього процесу.

Робота психологічної служби зорієнтована на розвиток, розширення та зміцнення зв’язків з представниками громадських та міжнародних організацій, які працюють у цій сфері.

Просвітницька робота

Окремо варто звернути увагу на просвітницьку роботу фахівців психологічної служби закладів освіти із учасниками освітнього процесу. Проаналізувавши просвітницьку діяльність працівників психологічної служби за 2019-2020 н.р. з’ясовано, що зокрема практичними психологами було охоплено 3887 здобувачів освіти, педагогів – 467, батьків – 737 осіб, а соціальними педагогами: 3006 здобувачів освіти, педагогів – 399, батьків – 462 особи.

Міністерство освіти і науки наголошує, що керівники закладів освіти у разі оцінювання діяльності педагогів мають враховувати рівень їхньої активності з питань профілактики негативних явищ, булінгу (мобінгу), домашнього насильства, запобігання торгівлі людьми та сприяти проведенню такої роботи на організаційному рівні.

Для проведення планомірної та систематичної роботи щодо ознайомлення здобувачів освіти зі своїми правами, для уникнення ситуацій їх порушення, для можливості захисту, відновлення порушених прав, поваги прав інших людей, сприяння формуванню високого рівня правової культури рекомендуємо використовувати такі інноваційні форми роботи: тренінги, заняття з елементами тренінгу, форум-театри, мозковий штурм, брейн-стормінги, робота в малих групах, печа-куча, дискусії, дискусійні платформи, дебати, рольові ігри, відеолекторії, виставки плакатів, фоторобіт, конкурси малюнків, соціальних роликів, арт-інсталяції, марафони листів дітей до батьків, флешмоби, воркшопи, ток-шоу, прес-конференції, переговори, мікрофон, бібліомікси, каравани історій, квести, тематичні просвітницькі тижні, акціії, велнес-тренінги, геокешинги, ково́ркінги, флешбеки, шкільні медіації, медіації однолітків, методичні брифінги, круглі столи, семінарські заняття, конференції, соціальні диктанти з творчими завданнями, сімейні журнали, оформлення тематичних полиць тощо.

Зміст просвітницької роботи у закладі ПТО значною мірою визначається особливостями та потребами учасників освітнього процесу.

Просвітницька робота психологічної служби може бути здійснена тільки за умови спільного її планування та організовування.

Нормативна база

Одним із головних інструментів керівника закладу освіти щодо управління психологічною службою є планування. Орієнтирами у плануванні роботи практичного психолога і соціального педагога закладу освіти виступають нормативно-розпорядчі документи. З іншого боку, перспективне та річне планування діяльності закладу освіти є важливою підставою узгодження плану діяльності фахівців психологічної служби із потребами закладу освіти.

Перелік документів нормативно-правового забезпечення фахівців психологічної служби у системі освіти України розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за посиланням, що постійно оновлюється та доповнюється: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialnopedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/

Організаційно-методична робота

Особливої уваги потребує питання організаційно-методичного забезпечення проведення навчально-методичних заходів. Мова йде про обов’язкові методичні дії, які мають бути здійснені під час підготовки до проведення методичних заходів. У першу чергу, це стосується ставлення практичних цілей та завдань, формулювання очікуваних результатів, визначення кола учасників та виконавців, окреслення критеріїв оцінювання результатів, визначення способів (форм і методів) досягнення результатів та конкретне планування послідовності дій в процесі.

Найважливішою умовою планування роботи на районному та обласному рівнях є акцент на необхідності враховувати потребу у професійному розвиткові конкретного фахівця. Робота методичного об’єднання проводиться за різними формами (теоретичні семінари, доповіді, повідомлення, семінари-практикуми, диспути-дискусії, ділові та рольові ігри тощо), але має плануватись відповідно до запитів її учасників і з огляду на реальні часові можливості.

Консультації, супервізійні сесії, наставництво - є складовою професійного розвитку фахівця, який здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб. Вони передбачають систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі методичних об’єднань, семінарів, конференцій тощо. До колективних форм проведення методичної роботи відносяться: районні (міські) методичні об’єднання, методичні оперативні наради, випуск методичних бюлетенів, рекомендацій науково-практичних конференцій, інформаційні повідомлення, практичні заняття, тренінги, диспути, ділові та рольові ігри, бесіди, семінари-практикуми, школи передового педагогічного досвіду, проблемні (інноваційні) групи. Звертаємо увагу, що працівники психологічної служби, закладу освіти (практичні психологи та соціальні педагоги) здійснюють діяльність як у закладі освіти (психологічна просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів, оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних та наукових центрах, громадських організаціях тощо).

Отже, у 2020-2021 навчальному році керівникам обласних, районних, міських департаментів (управлінь, відділів) освіти і науки, інститутів післядипломної освіти, НМЦ ПТО у Чернівецькій області, керівникам закладів ПТО для організації належного психологічного, соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу необхідно вжити заходів:

- заповнення вакантних посад практичними психологами, соціальними педагогами та забезпечення їх кабінетами;

- сприяти забезпеченню ставками практичного психолога та соціального

педагога у закладах ПТО відповідно до нормативної потреби на рівні міста

(району).

- організація надання допомоги постраждалим внутрішньо переміщеним здобувачам освіти, їхнім батькам та членам родини в адаптації до нових умов проживання і навчання, здобувачам освіти і сім’ям учасників АТО;

- забезпечення захисту прав і свобод дітей, створення безпечного середовища (запобігання насильству (домашньому насильству), булінгу (моббінгу) в учнівському колективі);

- посилення профілактичної роботи щодо протидії торгівлі людьми;

- посилення профілактичної роботи щодо запобігання виникнення негативних явищ в учнівському середовищі;

- впровадження в освітній процес програм спецкурсів та факультативів, які сприяють формуванню життєвих компетентностей здобувачів освіти;

- підвищення фахової компетентності педагогічних працівників;

- налагодження співпраці з громадськими організаціями.

 20. Національна гаряча ляінія

ТИПОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРАЦІВНИКАМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ